Кузьмінський Євген Васильович Кузьмінський Євген Васильович - завідувач кафедри
Доктор хімічних наук, професор
Біофізика
Хімія біогенних елементів
Технічна біоенергетика

Народився 8 вересня 1949р. в м. Любарі  Житомирської області. Закінчив з відзнакою Київський політехнічний інститут (1972), достроково аспірантуру Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України (1979). Доктор хімічних наук (електрохімія, 1990), професор (1995), член Академії технологічних наук України (1993), Американського (1994) та Міжнародного (1995) електрохімічних товариств, Нью-Йоркської академії наук (1995), наукової ради НАН України з проблеми «Електрохімія», науково-методичних комісій МОН та Мінагропрому України з проблем  екології та біотехнології, ряду вчених та спеціалізованих вчених рад, Independent expert of INTAS. Спеціаліст в галузі перетворення видів енергії; спеціалізація: електрохімія, термодинаміка, термоелектричні явища, біофізика, біоенергетика, термогальванічні, сонячні  та біопаливні елементи, хімічні джерела струму, екологічні технології.
У 1972-1990рр. пройшов шлях від інженера до провідного наукового співробітника Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України; 1980-1983рр. – науковий співробітник-консультант Президії Академії наук України; 1990-1997рр. - директор Науково-інженерного центру «Техноелектрохім» НАН України; 1997-2004рр. - керівник секретаріату Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президенті України. У 2001-2004рр. – професор  кафедри фізико-хімічних основ біотехнологічних процесів, заступник декана факультету біотехнології і біотехніки; з 2004 року очолює кафедру екобіотехнології та біоенергетики Національного технічного університету «КПІ».
Науковий доробок Є.В.Кузьмінського складають 2 монографії (Неізотермічність електрохімічних систем-1997, Нетрадиційні електрохімічні системи перетворення енергії-2002), підручник (Біофізика-2007), 5 навчальних видань та понад 180 наукових праць,  зокрема статті в J. Electroanal. Chem., J. Power Sources, Solid State Ionics, Solar Energy Materials and Solar Cells, Прямом преобразовании различных видов энергии, Электрохимии, Журнале прикладной химии, Журнале неорганической химии, Координационной химии, Відновлювальній енергетиці, Біотехнології. Біотехніці. Харчових технологіях, Вищій освіті України та в ряді інших наукових видань; 25 винаходів. Науковий керівник проектів: Державного фонду фундаментальних досліджень (3); Фонду Сороса, Міжнародного наукового фонду та Уряду України (2); Державних науково-технічних програм (5); Державного замовлення на науково-технічну продукцію (3).
Нагороджений медаллю Національної академії наук України для молодих вчених (1983), Почесною грамотою Міністерства України у справах науки і технологій (1999).

 

Вервес Юрій Григорович Вервес Юрій Григорович - професор
Доктор біологічних наук, професор
Екологічна токсикологія
Біоенергетика живих систем

Народився в м. Києві 24 жовтня 1946 р. в сім’ї науковців. В 1969 р. з відзнакою закінчив біологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Доктор біологічних наук (ентомологія, 1989), професор (1992), член Академії Наук Вищої школи України (1995), член Вченої ради по захисту докторських дисертацій Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ (м. Київ) та редакційної колегії Міжнародного журналу «An International Journal of Dipterological Research». В 1969-1971 рр. служив у Радянській армії, а після демобілізації - з 1971 по 2004 р. працював на кафедрі зоології Київського національного університету ім. Т. Шевченка на посадах асистента, доцента, професора, а в 1991-2001 р. – завідувача цієї кафедри. В 2005-2007 рр. - завідувач кафедри екології, екологічної безпеки та екологічних ризиків у житлово-комунальному господарстві Державної академії житлово-комунального господарства. З 2008 року – провідний науковий співробітник Інституту захисту рослин УААН та (за сумісництвом) професор Кафедри екобіотехнології та біоенергетики Національного технічного університету «КПІ».     
Відомий вчений в галузях загальної біології, систематики тварин, екології та палеонтології. Зокрема, Ю. Вервес встановив 3 нові класи викопних членистоногих, а також два інфраряди, одну підродину, 10 триб і підтриб, 62 роди та підроди сучасних двокрилих комах, описав 182 нові для науки види цих тварин.
Опублікував (самостійно та в співавторстві) близько 280 праць, в тому числі 30 підручників та 6 навчальних посібників для вищих і середніх навчальних закладів, 12 наукових монографій (з них 4 видані в Німеччині, 1 – в Угорщині, 1 – в Чехії, 3 – в Росії та 3 – в Україні) та понад 160 наукових статей в міжнародних (Бразилія, Велика Британія, Індія, Німеччина, Польща, Росія, Республіка Сейшельські острови, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Японія) і вітчизняних виданнях. Підготував 4 кандидата біологічних наук.

 

Гвоздяк Петро Ілліч Гвоздяк Петро Ілліч - професор
Доктор біологічних наук, професор
Біотехнології очищення води
Природоохоронні біотехнології
Управління природоохоронною діяльністю

Широко відомий в Україні та за її межами спеціаліст в галузі мікробіології і біотехнології очищення води, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки.
П. І. Гвоздяк народився 1 листопада 1936 р., в 1957 р. закінчив з відзнакою Львівський політехнічний інститут зі спеціальності технологія бродильних виробництв.
Протягом 1957-1958 рр. працював начальником зміни на Харківському заводі харчових кислот. З 1958 р. починається наукова діяльність П. І. Гвоздяка в Харківському науково-дослідному хіміко-фармацевтичному інституті.
Гвоздяк П. І. брав активну участь у розробці технологій одержання таніну, серцевих глікозидів, глюконату кальцію, глюкофрангуліну, у створенні ферментного препарату «Ораза». В 1964 р. П. І. Гвоздяк захищає кандидатську дисертацію, привячену мікробній трансформації серцевих стероїдних глікозидів.
За запрошенням проф. М. М. Ротмістрова, відомого педагога і вченого, заслуженого діяча науки, П. І. Гвоздяк приїжджає в Київ і з 1968 р. працює в Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського НАН України. З його участю формується основний науковий напрямок досліджень відділу мікробіології очищення води - вивчення мікробної деструкції ксенобіотиків. Досконале дослідження мікробної деструкції ряду синтетичних органічних сполук дозволило П. І. Гвоздяку встановити залежність між систематичним положенням мікроорганізмів-деструкторів і хімічною будовою ксенобіотиків. У 1972 р. він відкриває явище електроутримування. На основі цього фундаментального відкриття П. І. Гвоздяком запропоновано новий тип (один з чотирьох відомих) іммобілізації біокаталізаторів.
В 1977 р. П. І. Гвоздяк захищає докторську дисертацію і з 1979 р. очолює відділ мікробіології очищення води, з 1981р. - професор.
П. І. Гвоздяк першим висловлює думку про неспецифічне мікробне відновлення шестивалентного хрому, стверджує, що будь-яку стічну воду можна почистити біологічним методом і процес слід починати в анаеробних умовах, що ферментні системи в живій клітині функціонують на основі електроутримування.
П. І. Гвоздяк розробляє нову концепцію біологічного очищення води, яка базується на двох теоретичних положеннях:

  • просторовій сукцесії мікроорганізмів, які очищають воду від розчинених в ній органічних сполук;
  • розділеного в просторі трофічного ланцюга гідробіонтів, які звільняють воду від біомаси тих організмів, котрі почистили її від розчинених органічних речовин.

На цій основі П. І. Гвоздяк запропонував прямоточну систему очищення води, а для її реалізації розробив волокнисту насадку «ВІЯ» з метою іммобілізації гідробіонтів у системах очищення води і повітря. Теоретичні розробки дали можливість створити нові екологічно безпечні та економічно вигідні біотехнології очищення різних, у тому числі і найбільш токсичних, промислових стічних вод, які впроваджені на десятках промислових підприємств в Україні та за її межами.
П. І. Гвоздяк є членом Європейської організації досліджень навколишнього середовища (EERO), Міжнародної асоціації з якості води (JAWQ), Українського хімічного товариства, Українського мікробіологічного товариства, спеціалізованих рад по захисту докторських дисертацій, редколегій «Мікробіологічного журналу», журналу «Химия и технология воды».
П. І. Гвоздяк автор понад 300 наукових праць, 3 монографій та 90 винаходів. Під його керівництвом підготовлено 15 кандидатських і 3 докторські дисертації.

 

Чумак Віталій Лукич Чумак Віталій Лукич - професор
Доктор хімічних наук, професор
Біотехнології переробки промислових та побутових відходів
Біоколоїдна хімія
Чумак В.Л. (1949 р. народж.) працює в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» з 1972 р. (після закінчення КПІ). Кандидатська дисертація - 1977 р, докторська - 1992р., професор - 1993р.
Чумак В.Л. проводить наукові дослідження за проблемою «Термодинаміка транспортних та рівноважних процесів у неводних розчинах електролітів».
Два основних напрямки: вплив розчинника на термодинаміку хімічних рівноваг, активаційних характеристик хімічних процесів та процесів переносу в розчинах; фізико-хімічний аналіз рідких систем.
Експериментальний напрямок наукових досліджень - прецізійні вімири електропровідності, в`язкості густини та оптичних спектрів розчинів.
Автор більш ніж 150 наукових праць та винаходів.

 

Голуб Наталія Борисівна Голуб Наталія Борисівна - доцент
Кандидат хімічних наук, доцент
Екобіотехнології утилізації лікарських препаратів та продуктів косметичної галузі
Біохімія
Голуб Наталія Борисівна народилася 5 жовтня 1955 р. у місті Києві. Після закінчення хімічного факультету КГУ ім. Тараса Шевченка трудову діяльність Наталія Борисівна розпочала в 1978р. на ВО «Кристал» інженером-технологом.
З 1980 по 1994 роки вона навчалась в аспірантурі і працювала інженером, науковим і старшим науковим співробітником в Інституті загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України. В 1988 році захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 02.00.05 - електрохімія.
З 1994 по 1997р. працювала вченим секретарем Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України, у 1996 році їй було присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
З 1997 року по 2002 рік працювала головним спеціалістом в Секретаріаті Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президенті України, а з 2002 року доцентом кафедри екобіотехнології та біоенергетики ФБТ НТУУ «КПІ», де і працює по цей час. Як заступник завідувача кафедрою зробила вагомий внесок в навчально-організаційну роботу новоствореної кафедри та ліцензування спеціальності «Екобіотехнологія». Як керівник філії факультету довуніверситетської підготовки забезпечує ефективну і якісну підготовку слухачів підготовчого відділення для вступу до університету.
Область наукових інтересів - перетворення видів енергії, фото- та біопаливні елементи. Наталія Борисівна є співавтором ряду монографій, навчальних посібників та методичних матеріалів.
В 2005 році вона одержала звання доцента кафедри екобіотехнології та біоенергетики.

 

Злацька Анастасія Вікторівна
Злацька Анастасія Вікторівна - доцент
Кандидат біологічних наук
Експрес аналіз в біотехнології та екології: контроль (оцінка) якості продукції
Стандартизація, сертифікація та ліцензування продукції
Біотехнологія рослин

Злацька Анастасія Вікторівна народилася 20 липня 1973 року у місті Києві. Під час навчання на п’ятому курсі біологічного факультету КГУ ім. Тараса Шевченка, який закінчила у 1995 році із золотою медаллю, розпочала працювати в Інституті агроекології та біотехнології УААН.
З 1994 по 2001 роки працювала інженером, навчалась в аспірантурі і  працювала науковим співробітником в Інституті агроекології та біотехнології УААН. В 2001 році захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 03.00.15 - генетика.
З 2002 по 2005 роки вона працювала науковим співробітником в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України. В цей період з 2004 по 2005 роки перебувала на стажуванні у Науковому центрі Rothamsted Research (Велико- британія).
З 2005 працює на посаді старшого наукового співробітника, завідувача лабораторії та завідувача відділом лабораторних досліджень з кваліфікаційної експертизи сортів рослин в Українському інституті експертизи сортів рослин Державної служби з охорони прав на сорти рослин Міністерства аграрної політики України.
В 2007 році вона одержала звання старшого наукового співробітника за спеціальністю – 03.00.15 – генетика.
Наукові інтереси – генетика сільськогосподарських рослин, включаючи молекулярну генетику, генетику кількісних ознак, генетику стійкості, біотехнологія (в тому числі аналіз на наявність генетичних модифікацій) та біобезпека, технологічні та біохімічні показники якості сільськогосподарських культур.

 

Хрокало Людмила Анатоліївна Хрокало Людмила Анатоліївна - доцент
Кандидат біологічних наук
Біотехнології утилізації побутових відходів
Біоенергетика
Біоіндикація

Хрокало Людмила Анатоліївна народилася 13.09.1976 року в м. Ромни Сумської області. В 1993 році вступила на природничий факультет до Сумського державного педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка, який закінчила в 1998 році і отримала дипломом з відзнакою, набувши кваліфікацію вчителя географії та біології. З 1998 по 2003 рік навчалася в аспірантурі при кафедрі зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В 2004 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Видовий склад та екологічні особливості бабок (Insecta, Odonata) північного сходу України" за спеціальністю 03.00.16 - екологія.

Стаж та досвід роботи:
2005р. - провідний інженер НДЛ зоології та екології біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
2005-2006рр. - асистент кафедри екології агросфери та екологічного контролю, факультету екології та біотехнології Національного аграрного університету
2006-2007рр. - старший викладач кафедри екології агросфери та екологічного контролю, факультету екології та біотехнології Національного аграрного університету
2007р. - доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю факультету екології та біотехнології ННІ охорони природи та біотехнологій, Національного аграрного університету
2006-2007рр. - за сумісництвом керівник відділу міжнародних програм Інституту Охорони природи і біотехнологій Національного аграрного університету.

Участь в міжнародних програмах:
2005р. - отримала індивідуальний грант від Міжнародного товариства одонатологів (International Dragonfly Fund) «Створення анотованої бібліографії щодо досліджень бабок (Insecta, Odonata) України», у 2006-2007рр. - брала участь в проекті Tempus DASAU «Забезпечення якості викладання в університетах України) в складі робочої групи від Національного аграрного університету, у 2007р отримала індивідуальний грант від Міжнародного товариства одонатологів (International Dragonfly Fund) «Дослідження рідкісних популяцій бабок (Insecta, Odonata) України та перспективи їх охорони»)

Загальна кількість науково-методичних публікацій - 35, з них 3 монографії та 2 навчально-методичні посібники.

 

Гринюк Ірина Іванівна Гринюк Ірина Іванівна - старший викладач
Кандидат біологічних наук
Біоінженерія (генна та клітинна)
Біохімія ксенобіотиків
Екобіотехнологія
Гринюк Ірина Іванівна народилась у 1971 році в м. Ростові на Дону. В 1997 році закінчила Біологічний факультет Київського національного університету ім. Т.Шевченка, де потім навчалась в аспірантурі. В 2005 році захистила дисертацію зі спеціальності «Біохімія». На цей час займається вивченням біологічних властивостей фулеренів та нанотрубок. Область наукових інтересів: біохімія, радіобіологія, екологічна біохімія, екобіотехнологія.

 

Мороз Оксана Юріївна Мороз Оксана Юріївна - старший викладач

Екологічна експертиза

Моніторинг довкілля

Мороз Оксана Юріївна народилась 3травня 1967р. у місті Запоріжжі. Батько – вчитель біології та хімії. З 17 років розпочала трудовий шлях у відділі охорони природи Національного заповідника  «Хортиця». Під час навчання на біологічному факультеті Запорізького державного університетету працювала у школі викладачем біології та хімії. Після закінчення у 1995р. навчання в університеті в цьому ж році вступила до аспірантури (заочна форма навчання)  Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, а також працювала в епідеміологічному відділі Шевченківської санітарно-епідеміологічної станції  м. Запоріжжя.  З 1998р. працювала у відділі загальної та прикладної ентомології  Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України. З 2005 р. в Державній академії житлово-комунального господарства приймала участь у створенні та становленні нової кафедри екології та охорони навколишнього середовища, займаючи посади завідувача учбової лабораторії та старшого викладача, на громадських засадах - секретаря кафедри та заступника завідувача кафедри з наукової роботи. Автор 8 наукових та 3 навчально-методичних публікацій. Напрямки досліджень – екологія, біогеографія, лабораторні культури безхребетних тварин.

 

Пньовська Оксана Михайлівна Пньовська Оксана Михайлівна - асистент
Моніторинг довкілля
Екологічний аудит та експертиза
Фіторемедіація ґрунтів
Пньовська Оксана Михайлівна народилася 18 вересня 1972 р.
У 1995 році закінчила Біологічний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Ботаніка».
Працювала в Інституті проблем національної безпеки при РНБО та Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного.
Має ряд статей в журналі «Екологія і ресурси». Приймала участь у проекті UNEP-GEF «Індикатори агробіорізноманіття для національних потреб» (BINU).
Науковий інтерес: трансформація трав'яного покриву лісових фітоценозів внаслідок антропогенного впливу (рубки головного користування, рекреаційне навантаження).